Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 908/1934/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальності "Ларан - 07"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.11.14у справіГосподарського суду Запорізької областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Ларан - 07"до Товариства з обмеженою відповідальності "Укржелдоррем-сервіс"простягнення 34 498,80 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

позивача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 06.08.2014 господарського суду Запорізької області в задоволенні позову про стягнення 34498,80 грн. збитків відмовлено.

Постановою від 04.11.2014 Харківського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Ларан-07" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали оскаржувані судові рішення, відповідно до умов договору підряду від 20.08.2013 № 42/0813, укладеного між ТОВ "Ларан-07" та ТОВ Укржелдоррем-сервіс", останнє взяло на себе зобов'язання провести роботи по ремонту залізничного переїзду з наданням затвердженого технічного паспорту на залізничну гілку ТОВ "Ларан-07" з внесеними змінами, а позивач - своєчасно оплатити вартість робіт, а також забезпечити виконання необхідних умов для їх проведення у відповідності з умовами діючого договору.

Строк виконання робіт становить 30 календарних днів з моменту здійснення передплати (п.3.1. договору).

Згідно п. 3.3. договору строк надання затвердженого та узгодженого технічного паспорта на залізничну гілку ТОВ "Ларан-07" із внесеними змінами становить 20 календарних днів з моменту підписання двостороннього акту виконаних робіт.

Пунктом 3.4 договору передбачено право замовника у випадку ненадання підрядником технічного паспорта в термін, передбачений п.3.3 договору, не здійснювати остаточний розрахунок за договором.

Відповідно до п.2.2 договору загальна сума договору складає 15549,20 грн., з урахуванням вартості наданого та узгодженого технічного паспорту на залізничну гілку ТОВ "Ларан-07" з внесеними змінами відповідно до вимог діючої нормативної документації.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що оплата здійснюється шляхом внесення передоплати в розмірі 20 % від загальної суми, а решта 80 % - протягом 5 банківських днів після надання затвердженого та узгодженого технічного паспорту на залізничну гілку.

Згідно п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди від 30.08.2013, в ході виконання підрядником робіт, використовувалися матеріали позивача.

17.09.2013 на виконання умов договору позивачем здійснено передоплату в сумі 3109,98 грн (20% від загальної суми договору), що підтверджується платіжним дорученням № 2171 від 17.09.2013 р.

17.09.2013 позивачем передано відповідачу матеріали, необхідні для виконання ремонту залізничного переїзду на загальну суму 62988, 42 грн., що підтверджується підписаними актами прийому - передачі матеріалів, а саме: 1) плита (2700x908x190, залізобетонна, внутрішня для залізничного переїзду) у кількості 4 шт;2) плита (2700x908x190, залізобетонна, зовнішня для залізничного переїзду) у кількості 8 шт; 3) шпала (2700мм, залізобетонна, залізнична під плиту) у кількості 20 шт; 4) прокладка (10 мм, пластик, горизонтальна, для плит залізничного переїзду) у кіль кості 104 шт; 5) заглушка (ф160 мм, пластик, торцева, для плит залізничного переїзду) у кількості 136 шт; 6) балка (2700x400, для залізничного переїзду) у кількості 8 шт; 7) шпилька (М20, цб, ОГМ975) у кількості 20 шт.

Виконані відповідачем роботи з ремонту залізничного переїзду за актом позивачу не передались, так само, як і не надавалось затвердженого та угодженого технічного паспорту на залізничну гілку ТОВ "Ларан-07" з внесеними змінами.

Факсограмою від 10.10.2013 № 283 позивач просив представників компанії "Укржелдоррем-сервіс" прибути на його територію у зв'язку з руйнуванням плит залізничного переїзду.

Комісією у складі представників: ТОВ "Ларан-07" - головного інженера Макарченка В.М., заступника керівника ВТТ Сидоренка О.В., інспектора ВЕБ Заботіна А.В. та ТОВ "Укржелдоррем" - менеджера Самородського К.В., проведено огляд стану залізобетонних плит, змонтованих відповідачем за договором 42/0013 від 20.08.2013 на переїзді залізничної гілки ТОВ "Ларан-07", про що складено акт від 10.10.2013, у якому зазначено, що після проїзду залізничного составу в ніч з 09 жовтня на 10 жовтня 2013 виявлено пошкодження прилеглої сторони до рейок зовнішніх плит у кількості 8 шт. з деформацією металевих кутків та руйнуванням бетону, а також проведено заміри висоти укладки зовнішніх плит по відношенню до головки колії, висота склала 20-43 мм. Плити пошкоджені дією невстановленого предмету.

29.10.2013 позивач звернувся до відповідача з претензією, у якій вимагав у 14-денний строк усунути недоліки в роботі та відшкодувати вартість плит або повторно безоплатно виконати всі роботи з реконструкції залізничного переїзду.

У зв'язку залишенням претензії без задоволення позивач листом від 29.11.2013 № 331 повідомив ТОВ "Укржелдоррем-сервіс", що у відповідності до ч.3 ст.651 ЦК України договір № 42/0813 від 20.08.2013 є розірваним та вимагав відшкодувати збитки в сумі 34 498, 80 грн. на підставі ч. 3 ст. 858 ЦК України.

Залишення зазначеної вище вимоги без відповіді стало підставою для звернення ТОВ "Ларан-07" з позовом у даній справі.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що плити залізобетонні (2700х908х190) для залізничного переїзду позивач отримав від ДП "Старокостянтинівського заводу залізобетонних шпал" на підставі договору №34-07 від 03.07.2013, п.2.4 якого передбачено, що приймання продукції по кількості та якості здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" (форма П-7).

Однак, така перевірка не була проведена.

Стосовно посилання позивача на протиправну поведінку відповідача в частині завідомого неповідомлення замовника про непридатність матеріалу для використання при проведенні підрядних робіт, судами зауважено, що 17.09.2013 на виконання умов додаткової угоди до договору підряду, між ТОВ "Ларан-07" та ТОВ "Укржелдоррем-сервіс" підписано акт приймання-передачі матеріалів, скріплений підписами уповноважених осіб та печатками обох сторін, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв матеріли для виконання робіт (ремонт) на залізничній колії згідно з договором №42/0813. При цьому претензій щодо якості переданого замовником матеріалу не було.

Судами взято до уваги посилання відповідача на те, що при використанні для ремонту переданих йому плит, він дотримувався п.3.1.5. Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів №54 від 26.01.2007, зареєстрованої Міністерством юстиції України 22 лютого 2007 за №162/13429.

Також, судами визнано безпідставним посилання позивача на акт від 10.10.2013 як на доказ протиправної поведінки відповідача, оскільки в останньому не було встановлено причин руйнування плит, а будь-яких інших висновків, зроблених компетентними спеціалістами щодо причин пошкодження плит та придатності їх для використання саме для таких видів робіт матеріали справи не містять.

З посиланням на зазначені вище обставини, приписи ст.ст. 840, 849 ЦК України суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем не доведено вини відповідача, а також наявності причинного зв'язку між діями відповідача та спричиненими збитками, оскільки матеріалами справи взагалі не встановлено причини руйнування плит, не доведеним, на думку судів, є і розмір спричинених збитків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними та недостатньо вмотивованими.

За приписами ст. 43 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюються на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. В частині 2 вказаної статті зазначено, що ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку судами попередніх інстанцій порушено принцип, закріплений ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки суди обох інстанцій при прийнятті рішень у даній справі приймали до уваги докази лише однієї із сторін, не надавши належної правової оцінки доводам іншої сторони, не оцінивши та не дослідивши усіх фактичних обставин справи у їх сукупності.

Так, за відсутності підписаного сторонами акту приймання виконаних робіт та угодженого технічного паспорту на залізничну гілку ТОВ "Ларан-07", передбаченого договором, неможливо дійти висновку про наявність (відсутність) недоліків у роботі відповідача, які призвели б до пошкодження прилеглої до рейок частини плит. При цьому судами без належних доказів прийнято посилання відповідача на те, що роботи ним виконувались відповідно до п.3.1.5. Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів №54 від 26.01.2007.

В той же час, докази того, що поставлені позивачем матеріали придатні саме для такого типу рейок в матеріалах справи також відсутні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зважає на посилання ТОВ "Ларан-07" у касаційній скарзі на лист ДП "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" від 08.08.2014 № 508, з якого вбачається, що відповідно до ТУ У 23.630268559-114:2014 (розробник ТУ є ДП "Науково-конструкторське технологічне бюро колійного господарства Укрзалізниці") шпали мостові Ш1МП призначені для укладання в колію з рейками типів Р65 або Р650 на мостах з баластом і під плити переїзду згідно з ТУ У 26.6-30268559-152. При цьому, за посиланням скаржника, працівник ДП "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" повідомив позивача про несумісність пошкоджених плит при укладанні з рейками Р-50, але у зв'язку із відсутністю нормативних посилань та технічних можливостей, запропонував звернутися до ДП "Науково-конструкторське технологічне бюро колійного господарства Укрзалізниці" за отриманням належної відповіді, якої позивачем на всі його запити так отримано і не було.

Таким чином, судами так і не було з'ясовано, що стало причиною пошкодження спірних плит, їх неякісність чи не дотримання відповідачем технологічного процесу укладення останніх.

З врахуванням зазначеного вище колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вирішення спору у даній справі потребує спеціальних знань.

Враховуючи викладене та з огляду на ч. ІІ ст. 1117, згідно якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення від 06.08.2014 господарського суду Запорізької області та постанову від 04.11.2014 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 908/1934/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.